РОЛЬ ОСОБИСТОСТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА У ФОРМУВАННІ ТВОРЧОГО ПРАЦЕЗДАТНОГО УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ

РОЛЬ ОСОБИСТОСТІ  КЛАСНОГО  КЕРІВНИКА  У    
   ФОРМУВАННІ  ТВОРЧОГО   ПРАЦЕЗДАТНОГО                             УЧНІВСЬКОГО  КОЛЕКТИВУ

                                    
Тисячі професій народжуються і вмирають. Але й досі живуть найдавніші з них: хлібороб, будівельник, лікар, учитель.
Змінюються умови, форми й засоби навчання, та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчити людину бути Людиною.
Стати справжнім вчителем, духовним наставником своїх вихованців, чудовим  класним керівником дуже нелегко. Діяльність учителя як організатора учнівського колективу багатогранна, коло обов’язків дуже широке, прикрощів і невдач набагато більше, ніж радощів і перемог. Але водночас – це радість спілкування, це бажання бути потрібним кожному своєму учневі й досягнення маленьких чи великих перемог у навчанні та вихованні. Кожен намагається відшукати свої шляхи вирішення, здавалося б, одних і тих же завдань. І чим вища майстерність вчителя, тим результативнішим є процес навчання і виховання: менше конфліктів, більше доброти і взаєморозуміння у відносинах між педагогом та його учнями.
 
Класний керівник виконує дуже важливі й відповідальні завдання. Він організатор виховної роботи в класі і наставник учнів, організовує і виховує учнівський колектив, об'єднує виховні зусилля вчителів, батьків і громадськості.
Успішна виховна робота неможлива без згуртованого колективну. Саме через колектив класний керівник впливає на ставлення школярів до навчальних обов'язків, до суспільно корисної праці, на їхню дисципліну та успішність. Під впливом добре організованого й згуртованого колективу школярі зростають, морально й культурно, набувають організаторських навичок,  набагато легше можна розв'язати будь-які виховні завдання. У колективі розвивається їхня творча ініціатива, міцніє дружба і товаришування.
Здорова громадська думка, відверта товариська критика і самокритика сприяють розвиткові громадської активності школярів і формуванню в них цінних моральних якостей.
 
              Виховуючи учнівський колектив, класний керівник водночас формує особистість кожного учня.
У колективі учні засвоюють правила спілкування з іншими людьми, правила колективістських відносин і культурної поведінки в суспільстві. Під впливом добре організованого колективу набагато легше виробити організаторські навички, навчити керувати й підкорятися, поєднувати особисті інтереси з громадськими.
Учнівський колектив створюється, зростає й міцніє в процесі різноманітної діяльності. Вона робить життя колективу змістовним і цікавим. Тому створення і згуртування учнівського колективу починається з конкретних і корисних спільних справ, що потребують колективної та узгодженої роботи.         
Обладнання класу перед початком навчального року,  прибирання шкільного подвір'я, організація класної бібліотеки, виставка виробів учнів — усе це допомагає усвідомити свій зв'язок з колективом і пройнятися почуттям відповідальності перед ним. Чим цікавіші колективні справи, чим довше учні живуть спільними інтересами, тим охочіше віддають вони свої сили спільній справі, тим міцніший і згуртований учнівський колектив, тим ефективніша робота класного керівника.
Діяльність класного керівника, яка спрямована на формування творчого працездатного учнівського колективу залежить в першу чергу від особистості самого вихователя, від його особистісних характеристик, що визначають стиль стосунків з вихованцями, систему педагогічних прийомів і способів його взаємодії з учнями, що впливають на характер спілкування класного керівника з учнями; від професійної підготовленості педагога - рівня його психологічної культури, знання і розуміння ним основних соціально-психологічних феноменів класу.
Вважаю, що сьогодні повинна змінитись роль класного керівника: він повинен бути не наглядачем, не контролером, а виконувати роль консультанта та джерела знань, стати старшим товаришем, другом, порадником, партнером у спільній діяльності.
          Такий класний керівник не домінує, а співпрацює з учнями. Вони довіряють, поважають думки, почуття, позитивно налаштовані на творчість, вони співавтори заходу.
Василь Сухомлинський вважав, що правом користуватися гострим інструментом оцінки має тільки той педагог, що любить дітей. Учитель повинен бути для дитини такою ж дорогою людиною, як мати.

           Віра школяра у вчителя, взаємна довіра між ними, людяність і доброта та всі інші якості, які перелічені на екрані хочуть бачити діти у сучасному вчителеві -  своєму наставнику. Одне із найцінніших його якостей - людяність, у якій сполучається душевна доброта з мудрою строгістю батьків.
        Як бачимо, основну роль відіграє особистість класного керівника. Для того, щоб наші діти досягли успіху, ми ніколи не повинні зупинятися на досягнутому, а постійно бути в творчому пошуку, займатися самовдосконаленням.
Точно знайдений імідж - це не тільки інструмент, за допомогою якого можна завоювати увагу і довіру, але і спосіб реагування на вимоги всієї аудиторії.

Імідж класного керівника складається з різноманітних форм: це і стиль одягу, і манери, і грамотність мови, і вміння спілкуватися, і смаки, і спосіб життя.

Класний керівник повинен бути оптимістом, глибоко вірити у сили і можливості дітей, бачити насамперед усе краще, що їм притаманне, «проектувати хороше».
 Обов’язковою умовою у ставленні вчителя до учнів є справедливість. Будь-які прояви несправедливості з боку педагога (виділення «любимчиків», необ’єктивне оцінювання знань, необґрунтовані вимоги, безпідставні звинувачення, упередженість) ранять дитячі душі, обурюють учнів і завдають непоправної шкоди справі навчанні і виховання

           Важливою для вчителя є позитивна налаштованість, яка виявляється у вмінні залишати за дверима школи неприємні переживання, поганий настрій. Водночас він не повинен приховувати свого невдоволення чи навіть обурення, якщо учні того заслужили. Гнів, як і радість, повинні бути педагогічно спрямовані, не переходити меж, за якими вони стають шкідливими у вихованні.
         У стосунках з учнями завжди потрібне відчуття міри, неприпустимість крайнощів, що виходять за межі пристойності і педагогічної доцільності.            
        Учитель завжди повинен бути твердим, непохитним, послідовним у своїх вимогах і водночас гнучким, здатним переглядати свої окремі рішення і вимоги, які зумовлено конкретними обставинами та інтересами справи. Він є старшим другом, товаришем учнів, але насамперед їхнім наставником, керівником.
 

            Успіх кожного класного керівника вимірюється успіхами його учнів.

         У свій час відомий педагог
Василь Сухомлинський написав такі слова: «У вчителя високе покликання – запалювати, як молоді зорі, дитячі серця».
         У нашій професії найголовніше любити дітей, довіряти їм, поважати їх. Ми повинні побачити в дитині найголовніше – особистість, виявити її індивідуальні особливості та нахили.

         Якщо класний керівник не прагне зацікавити школярів, залучити їх до творчої активної діяльності, такий класний керівник «працює сам для себе».
Тому і форми проведення виховних годин та заходів  добираю такі, які б ефективно впливали на емоції, свідомість учнів, пробуджуючи в них інтерес та мотивацію, самостійність мислення та дій. Саме за таких умов можна досягти високих результатів.
Саме співпраця учня і вчителя стане ще одним ключем до успіху наших учнів.
           Сучасні форми роботи  передбачають використання інноваційних технологій не лише в навчальній діяльності, а й у виховній роботі.

Тому в своїй практиці на уроках, при проведенні виховних заходів та виховних годин   я давно  застосовую проектні технології.


 Це створення  проектів на різноманітні тематики. Це дає змогу учням при створенні проектів користуватись знаннями з різних предметів. «Метод проектів»  розвиває пам'ять, мислення,  увагу, допомагає розвинути творчі здібності учнів. Учні з великим задоволенням включаються до цієї роботи, оскільки вона є цікавою.
      Все людське пізнання є безперервним процесом постановки та вирішення нових завдань. Тому процес виховання  намагаюсь організувати  таким чином, щоб учень був змушений постійно тренувати здатність вирішувати творчі завдання.
      Набуваючи досвіду самостійного вирішення завдань, мої учні  поступово приходять і до самоосвіти – оволодіння теоретичним матеріалом і практичним вмінням, що створює можливості для самопізнання і самореалізації особистості.
Саме тому намагаюсь працювати в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що сприяє розвитку співробітництва.

       На мою думку, учні лише тоді досягнуть успіху, якщо відчують віру в свої пізнавальні сили і здібності, відчують свою спроможність досягти високих результатів.
      
Я сподіваюся, що в результаті осмислення отриманого матеріалу, кожен класний керівник, зможе затвердити своє унікальне Я, зрозуміти своє неповторне призначення.
           Нехай ваш імідж, ваша особистість стане додатковою яскравою частиною вашої компетентності і майстерності і стане за основу у побудові унікальної виховної системи вашого классу-формуванні творчого працездатного учнівського колективу.









           Хочеться закінчити словами Гете: «Вчаться у тих, кого люблять. Щоб змінювати наших дітей, їх треба любити.»






3 комментария:

  1. Дуже цікава стаття, дякую вам. Ви молодець! Пишаюсь, що в освіті є такі професіонали як ви.

    ОтветитьУдалить